Всі Новини
           

Духовністю проти асиміляції

Духовністю проти асиміляції

У неділю, 4.11.2012 року, традиційним місцем зустрічі з духовною піснею стала Снина, де в місцевому Будинку культури пройшов черговий ХХІІ Фестиваль духовної пісні, організований Союзом русинів-українців Словацької Республіки у співпраці з містом Снина.

Традиція фестивалю зродилася коротко після революційних подій  1989 року, коли християнська культура, в тому числі і  духовна пісня, знову відвоювали своє місце в житті  суспільства. Перші несміливі кроки організаторів  увінчалися успіхом. Вісті про нього все більше  виходили за межі Словаччини, ним почали інтересуватись хори, в тому числі і церковні у Польщі, Сербії, Росії та інших слов’янських країнах,  особливо, правда, в  Україні, звідки щедрими пригорщами вбираємо витоки нашої духовності, з таких її духовних і паломницьких центрів, якими сторіччями для наших предків були передусім Києво-Печерська  Лавра чи   Свято-Успенська Почаївська Лавра.  Таким чином, фестиваль вже в часі свого народження  набував  міжнародного характеру.

«Духовна пісня об’єднує, дає нам сили для боротьби з сьогоднішніми труднощами і з чистою совістю дивитись у майбутнє», - наголосив під час відкриття фестивалю голова Центральної ради СРУСР Петро Сокол.  Одночасно він  привітав гостей: Генерального консула України в СР Ольгу Бенч,  депутатів  Пряшівського самоврядного краю   Йосифа  Савку, Надію Сірка, Ярослава  Реґеца, делегацію працівників культури Закарпатської області України  на чолі з  Володимиром Рудейчуком та Іваном Тужеляком,  делегацію Союзу русинів українців Сербії на чолі з  Велемиром Паплацком і Славком Джуджаром. На запрошення приматора Снини Штефана Міловчика гості фестивалю і керівники  хорів тут же на сцені  Будинку культури записались у хроніку міста Снини.

На фестивалі показали себе церковні хори або співацькі групи, в репертуарі яких є духовна пісня. У їх виконанні прозвучало багато прекрасних духовних композицій різних авторів, духовні пісні  і наше карпатське простопініє. Сценарист і режисер програми  - Анна Дерев’яник, конферансьє – директор Бардіївської телевізії Степан Гій.

В концерті виступили такі хори і співацькі колективи: Православний церковний  хор свв. Кирила і Мефодія, Гуменне (керівник –  о. прот. Петро Гуменик, диригент хору – Миколай Сурґент); Хор «Єсенки» Унії жінок Словаччини, Гуменне (художній керівник і диригент Марія Рудик); Мішаний греко-католицький хор храму Успенія Пресвятої Богородиці,  Руська Поруба (округ Гуменне, керівник  о. Петро Мальцовський, організаційний керівник Гелена Андрейцо); Фольклорний співацький колектив «Бескид», Стащин (округ Снина, художній керівник і диригент Ярослав Гулай);  Жіноча співацька група «Оріховчанка», с. Оріховиця Ужгородського району (Україна,керівник і диригент Тетяна Раховська);   Жіночий церковний хор «Димитріос»,   Порач (округ Списька Нова Весь, диригент о. Мілан Ґабор); Фольклорна співацька група «Старинчанка», Снина (художній керівник Ірина Малинич); Хор греко-католицького храму свв. Петра і Павла  та Руського культурно-освітнього центру, Новий Сад (Сербія, художній керівник Борис Сакач, диригент – Зузана Ґрос) та  Хор монахинь Свято-Миколаївської жіночої обителі, село Городок, Рівненська область (Україна, диригент ігуменя Михаїла).

Поруч з постійними учасниками фестивалю значний крок вперед зробив у своєму репертуарі церковний хор «Димитріос» з Порача, який під впливом  безпосереднього контактування з сучасною українською пісенною культурою все більше і більше вбирає  духовні пісні з України. Це саме можна сказати про колективи з Снинщини - «Старинчанку» (Снина) і «Бескид» (Стащин).

Великий емоційний заряд принесли на фестиваль закордонні колективи. «Оріховчанка» з Оріховиці Ужгородського району полонила глядачів такими творами, як  «Дума про Почаївську Божу Матір», «Християни, прославляймо», «За все Тобі я  дякую». Сучасною хоровою культурою привабив глядачів хор греко-католицького храму свв. Петра і Павла у Новому Саді, який для сучасного молодого покоління виконує не лише традиційні піснеспіви, але  все більше і твори сучасних композиторів світу.

Проте чи не найбільше привабив глядачів хор монахинь Свято-Миколаївської жіночої  обителі з села Городок Рівненської області України. Хор під керівництвом ігумені монастиря Михаїли  (в монастирі проводить послушаніє 130 монахинь)  поруч з відомими композиціями «Хвалите Бога» Дехтярєва, «Малого славословія» Чмельова високо майстерно виконав  і  композицію «Про благодатну Русь святую», створену монахинями у стінах монастиря, а також незабутню «Пісню про маму» Якова Цегляра.             

Високомистецьке виконання закордонних хорів стало черговим імпульсом для праці наших хорових колективів, про що свідчить і те, що партитури  тут же монахині Свято-Миколаївської жіночої обителі на просьбу  членів хору «Дмитріос» з Порача подарували диригенту  хору о. Міланові Ґабору.

Радує те, що духовні традиції українського населення Пряшівщини постійно живуть і  певною мірою протистоять невпинним асиміляційним впливам.  Хочеться вірити, що наша духовність буде жити у віках. Жаль, що декотрі колективи, які  виступають на різних акціях СРУСР, а також декотрі церковні хори (православні і греко-католицькі)  не беруть участь в останніх роках у фестивалі. Чи це не вказує на посилення асиміляції? 

Мирослав Ілюк. «Нове життя», 23/2012. Пряшів.

Расскажите об этом своим друзьям
19/11/12 12:54
Коментарі (0)

Додати коментарій
Ваше ім'я:

Введіть контрольний код, який ви бачите на зображенні:


Якщо ви не бачите контрольний код, це означає, що у вашому браузері відключено підтримку графіки. Включіть її та перезавантажте сторінку.

Повідомлення:




Залишаючи коментарі, дотримуйтесь Правила поведінки на сайті .
Коментарі, які не відповідають пунктам виписаних в Правилах - будуть видалені!
Пошук:   
Загрузка
новини та телепрограмма на сьогодні
Загрузка...
Global Consulting Company ясновидящая экстасенс потомственный маг эксклюзивная одежда
© 2010, MEDIACENTR.INFO . Усі права захищені.
Використання матеріалів MEDIACENTR.INFO дозволяється за умови посилання
(для інтернет-видань — гіперпосилання) на MEDIACENTR.INFO.
Передрук, копіювання чи відтворення інформації,
що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено.
51067 - 99 - 102

Lucien Piccard is about the a lot of uk replica watches acclimatized watchmakers in the accepted society, operating out fake watches of any amazing host to Switzerland which is alleged your arresting abode affiliated with actual best superior watch, Lucien Piccard is absolutely cloudburst bodies over Eighty seven decades anytime back the swiss rolex time associated with 1923 and actualization been acclaimed apropos abundant assortment of finest akin of superior watches.