Всі Новини
           

Робота №16. Геополітичний чардаш: навіщо угорцям наше Закарпаття?

Робота №16. Геополітичний чардаш: навіщо угорцям наше Закарпаття?

Не встигло дещо влягтися загострення пристрастей навколо публікації про больові точки територіальної цілісності України, як побоювання, висловлені в ній, отримали нове підтвердження...

 Йдеться про «сенсаційне» повідомлення посла Угорщини в Україні Міхаля Баєра про те, що офіційний Будапешт підтримав ініціативу «однієї з політичних сил» українського Закарпаття про створення на території області т.зв. Притисянського (вздовж течії річки Тиса) адміністративного району компактного проживання етнічних угорців.

 По суті ж, мова знову зайшла про створення національної угорської автономії на території Україні, а також (в розвиток сюжету) – про формування національної квоти по виборах до Верховної Ради України для угорської національної меншини.

 І хоча нічого поганого і, тим більше – злочинного – в подібних намірах наших співгромадян угорського походження немає, подібний розвиток подій викликає певне занепокоєння...

Тенденція, однак?

 «Сенсаційність» останніх ініціатив угорського керівництва на підтримку етнічних угорців України (про які минулого тижня майже одночасно повідомили видання Weekly.UA і «Дзеркало тижня») не випадково взята в лапки.

 Насправді офіційний Будапешт лише знову нагадав Києву про свої умови, через які ще в січні поточного року (вперше за останні 18 років) виникли проблеми з підписанням протоколу україно-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин.

 Суть їх все та ж – створення угорської автономії на Закарпатті (якраз вздовж кордону з Угорщиною) і відновлення мажоритарного округу для виборів до Верховної Ради. Виконання першої вимоги законодавчо закріплює за етнічними угорцями в Україні певну територію і розширює можливості місцевих органів самоврядування, а другої – дає вже самій Угорщині інструмент політичного впливу на Україну – через угорську національну фракцію у Верховній Раді.

 Варто зазначити, що на тлі цих двох проблем (для яких, згідно вельми дипломатичному висловом пана Баєра, Київ і Будапешт поки «не змогли знайти загальне формулювання для протоколу») погодження питань культурного життя, освіти українською та угорською мовами, ситуації в школах та ін. аж ніяк не виглядає значним успіхом у двосторонніх відносинах.

 Цікаво також, що подібні ініціативи «однієї з цілком легальних угорських політичних сил в Україні» (з чудовою оперативністю підтримані офіційним Будапештом) були висунуті після цікавих змін в національному законодавстві Угорщини.

Тінь Турула

 Справа в тому, що після прийняття в країні нової Конституції, над Центральною Європою знову замаячив привид Великої Угорщини зразка 1938 року. При реалізації цієї свіжої конституційної ідеї примарна тінь крил легендарного орла-Турула може накрити не тільки українське Закарпаття, але відповідні райони румунської Трансильванії, Словаччини та багатостраждальної Сербії.

 До цього варто додати і зміни, внесені в угорський закон про громадянство, які суттєво полегшують його отримання етнічними угорцями, що проживають за межами країни. Для цього тепер потрібно всього лише не мати судимості, на мінімальному рівні володіти угорською мовою, і довести своє угорське походження.

 Останнє, втім, не повинно викликати особливих труднощів – достатньо лише підтвердити, що хтось із найближчих родичів претендента на угорський паспорт народився на території «Великої Угорщини»...

 Зауважимо, що, полегшуючи своїм зарубіжним співвітчизникам набуття заповітного угорського громадянства, офіційний Будапешт зовсім не закликає їх до повернення на отчу землю. І це зрозуміло – в маленькій (сучасній) Угорщині, затиснутій рамками кордонів Гельсінського договору (який вона змушена була підписати за підсумками Другої Світової війни) і без того посилюється економічна криза.

 «Безоплатна» допомога, надана «старими» членами Євросоюзу і США в середині 1980-х початку 1990-х років, обернулася (за визначенням самого пана Баєра) практично повним витісненням власне угорського капіталу з банківської системи країни і 10-15-річним «видоюванням» угорської економіки іноземними банками.

 В результаті Угорщина, колись одна з найбільш благополучних країн СЕВу, станом на нині постраждала від економічного спаду 2008-2009 рр. більше від багатьох інших «новобранців» Євросоюзу, а сьогодні зі зрозумілим занепокоєнням очікує чергової хвилі кризи.

 Цілком зрозуміло, чому в нинішній ситуації праві партії Угорщини виступають навіть за вихід з ЄС (у зону євро країна, на щастя, поки так і не вступила). Зрозуміло також і небажання офіційного Будапешта прихистити на існуючій території країни додаткових 2-2,5 млн. етнічних угорців тільки з ближнього (європейського) зарубіжжя.

 Але набагато більш цікавою видається відповідь на питання: чому угорське керівництво (яке дехто в ЄС вже звинувачує в прагненні до диктатури – чи жарт, підтримка двох третин депутатів парламенту) в умовах, що склалися, інвестує у збільшення національної діаспори на суміжних територіях?

Така кумедна економіка

 Відповідь, як завжди, лежить на поверхні. Якщо керівництво держави зацікавлене в зростанні кількості своїх громадян за межами країни, значить воно практично неминуче має намір так чи інакше використовувати території компактного проживання своїх компатріотів у сусідніх державах.

 Варто відразу відзначити, що поняття «громадянин» сьогодні в першу чергу означає, якій державі людина платить податки, в обмін на захист (від силової до соціальної). При цьому дуже багато хто хотів би платити податки одній державі, а користуватися підтримкою іншої (або навіть двох-трьох відразу)

 Звичайно, ми як і раніше далекі від думки, що святість Гельсінських угод буде порушена (хоча після «демократичного» розчленування Югославії в їх непорушності все ж доводиться сумніватися). Але ж у сучасному світі ласі шматочки чужої території можна вигідно експлуатувати і без анексування, наприклад, використовуючи їх як неофіційні «спеціальні економічні зони» і тому подібні проекти, що суттєво полегшують життя національному бізнесу.

 Для цього необхідно всього лише забезпечити:

 1. Відносну прозорість кордонів і свободу пересування, закріплену двосторонніми міжнародними угодами

 2. Сприятливий адміністративний (а ще краще – навіть адміністративно-поліцейський режим)

 3. Підтримку законодавчого лобі в парламенті країни перебування

 4. Можливість (у разі форс-мажорних обставин) надання силової підтримки «нашим співгромадянам, відповідальність за захист їх життя і майна яких ми несемо».

 Щодо Закарпаття вимоги пункту першого вже дотримуються, другого і третього – будуть досягнуті після реалізації ініціативи створення угорської автономії, а сценарій четвертого (а також перспективи силових структур України щодо його запобігання) докладно описаний в нашій попередній публікації.

 Що ж до значних економічних інтересів Угорщини в Україні, то вони в наявності. Сьогодні ця країна займає друге (після Польщі) місце серед «младоевропейських» інвесторів в нашу економіку. Так, згідно з Держстатом, до початку 2012 року обсяг прямих інвестицій (ПІІ) з Угорщини склав 686,1 млн. доларів (Польщі - 875,5 млн. дол).

 Для порівняння – за той же період ПІІ інших наших західних сусідів, що межують із Закарпаттям, склали: Словаччини - 62,7, а Румунії - 21,0 млн. дол. При цьому, незважаючи на деяке офіційне зниження ПІІ протягом 2011 року (відтік капіталу – 14,4 млн. дол) настільки ж офіційний товарообіг між Угорщиною та Україною продовжує наростати – до 3-3,5 млрд. дол на рік.

 Питання, наскільки (і в бюджет якої країни – Угорщини, чи України) при цьому зросли податкові надходження з регіону, а також наскільки сприятливою для українського бюджету залишається динаміка податкових зборів на кордоні з Угорщиною – залишається відкритим. Втім, як і питання, наскільки (і на чию користь) будуть мінятися ці показники у міру збільшення числа «українських угорців» і в разі створення національної угорської автономії в Закарпатті.

 Шукати ж відповіді на ці питання вже найближчим часом доведеться керівництву України, до якого, напередодні чергових парламентських виборів і адресовані сьогодні настільки «вигідні» пропозиції офіційного Будапешта...

  Валерій Зайцев, From-UA

25 березня 2012р

Расскажите об этом своим друзьям
02/04/12 10:54
Коментарі (0)

Додати коментарій
Ваше ім'я:

Введіть контрольний код, який ви бачите на зображенні:


Якщо ви не бачите контрольний код, це означає, що у вашому браузері відключено підтримку графіки. Включіть її та перезавантажте сторінку.

Повідомлення:




Залишаючи коментарі, дотримуйтесь Правила поведінки на сайті .
Коментарі, які не відповідають пунктам виписаних в Правилах - будуть видалені!
Пошук:   
Загрузка
новини та телепрограмма на сьогодні
Загрузка...
Global Consulting Company ясновидящая экстасенс потомственный маг эксклюзивная одежда
© 2010, MEDIACENTR.INFO . Усі права захищені.
Використання матеріалів MEDIACENTR.INFO дозволяється за умови посилання
(для інтернет-видань — гіперпосилання) на MEDIACENTR.INFO.
Передрук, копіювання чи відтворення інформації,
що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено.
51141 - 99 - 102

Lucien Piccard is about the a lot of uk replica watches acclimatized watchmakers in the accepted society, operating out fake watches of any amazing host to Switzerland which is alleged your arresting abode affiliated with actual best superior watch, Lucien Piccard is absolutely cloudburst bodies over Eighty seven decades anytime back the swiss rolex time associated with 1923 and actualization been acclaimed apropos abundant assortment of finest akin of superior watches.