Всі Новини
           

Тур №2. Робота №8. ТУКЗ – ДемСУУ: Історія антагонізму

Тур №2. Робота №8. ТУКЗ – ДемСУУ: Історія антагонізму

Національне свято Угорщини — річницю визвольної революції 1848—1849 років — дві угорські організації Закарпаття позаминулого тижня вже традиційно відзначали окремо. Більше того, між ними виник конфлікт через місце проведення урочистостей. Одна зі сторін, попри домовленість, відмовилася надати конкурентам центральну площу м. Берегова, застовпивши це місце за собою. Врешті-решт із ситуації організації вийшли, погодившись відзначати тут свято в різний час.

Це непорозуміння — лише остання ілюстрація того, що, попри загальну згуртованість угорської громади на тлі інших етнічних меншин Закарпаття, миру всередині двох угорських організацій як не було, так і не намічається.

«Гарячі» взаємини

 

 Два угорські товариства на Закарпатті виникли ще на світанку незалежності України, з розвалом СРСР. 1989 р. було створено Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ), а через два роки — Демократичну спілку угорців України (ДемСУУ). Спочатку в товариств були різні функції: ТУКЗ представляло тільки закарпатських угорців, а ДемСУУ — всі угорські організації України, в тому числі Львівську та Київську. Однак напруга між ними виникла практично одразу, а згодом стосунки переросли у відкриту ворожнечу. Сьогодні організації очолюють двоє «затятих друзів»: ТУКЗ — 44-річний Міклош Ковач, ДемСУУ — 40-річний Іштван Гайдош. Кожен із них свого часу представляв інтереси українських угорців у Верховній Раді. М.Ковач 1998 р. переміг у так званому угорському мажоритарному окрузі Закарпаття (який охоплював переважно угорськомовні райони), працював у комісії з питань національних меншин і входив до фракції партії «Солідарність», хоча і був позапартійним. І.Гайдош у 2002 р. потрапив до Верховної Ради по тому ж мажоритарному округу й працював у тому ж комітеті. Як член СДПУ(о), він входив до парламентської фракції своєї партії, однак після помаранчевої революції перейшов у фракцію СПУ. На наступних «пропорційних» виборах жодна із загальноукраїнських партій не запропонувала представникам угорців місця у своєму списку (очевидно, вважаючи, що  150 тис. українських угорців — не особливо багато в масштабах України), тому вони зосередилися на партійній роботі всередині області. Тут угорський чинник завжди відігравав свою роль. Як свідчить досвід, офіційній владі, хоч би якого кольору вона була, легше знаходити порозуміння з ДемСУУ І. Гайдоша, чиї представники набагато частіше представлені у владних структурах. ТУКЗ М.Ковача також час від часу інтегрується у владу (наприклад, його представник був заступником голови облради попереднього скликання), однак цей факт зовсім не заважає лідерові організації проголошувати дуже різкі заяви, що їх українські патріотичні організації сприймають як шовіністичні та антиукраїнські.

 

 2005 р., у зв’язку зі змінами у виборчому законодавстві, відповідно до яких кандидатів у депутати могли висувати тільки політичні партії, на базі обох угорських культурно-національних товариств було створено партії під аналогічними назвами. На сьогодні ТУКЗ декларує понад 40 тис. членів, а ДемСУУ — понад 20 тисяч. Справжня ціна політичної сили, як відомо, перевіряється виборами. За результатами місцевої виборчої кампанії 2010 р. ДемСУУ отримала 533 депутатів сільських, селищних, районних, міських та обласної рад, а також 41 голову сіл, селищ та міст. І.Гайдош уже вдруге став мером Берегова (Берегівський район — єдиний на Закарпатті, де угорське населення становить більшість). У ТУКЗ у відповідь на прохання DT.UA не назвали кількість своїх депутатів різних рад, зазначивши, що фактично не займалися висуненням кандидатів у сільські та селищні ради. Однак, за даними ДемСУУ, їх набагато менше — 236 і 9 голів сільських рад. Тим часом пропорційні вибори до обласної ради проілюстрували іншу тенденцію. ТУКЗ отримало 20,5 тис. голосів, або 3,8% виборців, і провело трьох депутатів. ДемСУУ — 15,5 тис. голосів (не добравши кілька сотень до 3-відсоткового бар’єру), однак провела в обласну раду чотирьох депутатів по мажоритарних округах. Ці нерівнозначні результати дають підстави кожній із угорських організацій стверджувати, що саме її більше підтримує угорська громада.

 

 Спільний електоральний набуток угорців міг би бути вагомим аргументом у масштабах області, однак, за винятком сільських рад (де партійність не має значення) та обласної ради (де опозиції немає взагалі), дві угорські партії ніде не блокуються. У Берегівській районній та міській радах ДемСУУ входить до більшості разом із регіоналами або регіоналами та єдиноцентристами, а ТУКЗ перебуває в опозиції.

Статус офіційного фаворита

 

 Найдивніше в історії взаємин двох угорських організацій те, що їхньому зближенню не сприяє офіційна Угорщина, яка, залежно від політичної ситуації в Будапешті, обирає за фаворита то одну, то іншу сторону. Теперішня партія влади — Фідес — традиційно підтримує ТУКЗ, угорський прем’єр Віктор Орбан навіть публічно називав Міклоша Ковача своїм другом. 2001 р. угорський уряд запровадив інститут закордонного угорця, посвідчення якого дають в Угорщині певні пільги. При владі тоді був Фідес, тому право збирати документи для отримання статусу закордонного угорця отримало тільки ТУКЗ. У 2003 р. до влади прийшли

 соціалісти, після чого це право перейшло до ДемСУУ. У 2010 р. знову переміг Фідес, відповідно, право на збір документів було відібрано в ДемСУУ й передано в генеральні консульства. Трохи інша ситуація з гарантійними листами угорських організацій, які дають змогу отримати шенгенську візу за спрощеною процедурою. Положення про це було прийняте Угорщиною у 2008 р., за правління соціалістів, що наділили повноваженнями видавати листи як ДемСУУ, так і ТУКЗ. Однак із 2010 р., після перемоги Фідес, зазначене право у ДемСУУ відібрали.

 

 З’ясувати причини неоднакового ставлення офіційної Угорщини до закарпатських угорських організацій DT.UA намагалося в Генконсульстві Угорської Республіки в Ужгороді. Однак там відповіли, що такі роз’яснення не в їхній компетенції. Недавно з цього приводу в місцевій пресі висловився генконсул Угорщини в Береговому Іштван Тот: за його словами, річ у тому, що фонд, який фінансував ДемСУУ, не зумів повною мірою відзвітуватися за витрачені кошти. Голова ДемСУУ І.Гайдош у своїй заяві ці закиди категорично відкинув, пояснивши, що всі фінансові звіти підтверджені документально, а справжня мотивація поведінки угорського уряду — політична.

 

 DT.UA звернулося до представників двох угорських організацій Закарпаття з проханням пояснити причину взаємного антагонізму і неоднакового ставлення з боку офіційної Угорщини.

 

Іштван ГАЙДОШ, голова ДемСУУ:

 

 — Причин є кілька. По-перше, ми не шукаємо ворогів ні в Україні, ні за її межами, ні всередині угорської громади. Шукаємо союзників, щоб вирішити нагальні питання українських угорців. Ініціюємо спроби налагодити співпрацю між двома угорськими організаціями, тоді як наші опоненти виступають за розкол — не визнають цього, але насправді так є. Крім того, ми не зловживаємо національною темою, виступаємо проти зведення навколо угорської громади штучних стін, які б відділяли угорців від решти закарпатців, бо усвідомлюємо, що тисячу років жили разом з іншими національностями, і прагнемо жити так і далі. ТУКЗ робить навпаки — це їхня лінія, ідеологія. Їхнє керівництво інколи виголошує такі заяви, від яких усі просто в шоці. Наші опоненти чомусь вважають себе головними угорцями, а нас — другорядними. І, на жаль, їх у цьому підтримує угорський уряд. Повноваженнями видавати гарантійні листи для отримання віз із самого початку були наділені обидві угорські організації. Система відмінно діяла два роки в інтересах усієї угорської громади, але в 2010 р., після перемоги Фідес, це право у нас відібрали. Причому зробили це перед місцевими виборами в жовтні 2010 р., аби вплинути на їх результати і продемонструвати, що на Закарпатті тільки ТУКЗ вирішує, кому без зайвої тяганини можна їздити на історичну батьківщину. Попередній, соціалістичний, уряд ставився толерантно як до ДемСУУ, так і до ТУКЗ, і це проявлялося у приблизно рівномірній підтримці. Можливо, ми мали на 5% більше. Тепер зі 100% допомоги, яку Угорщина виділяє закарпатським угорцям, 97% отримує ТУКЗ і тільки 3% — ми. Жодних офіційних пояснень такої нерівноправності нам не надали. Угорська влада посилається на якусь перевірку ДемСУУ, однак її результати засекречені й нікому не відомі. Щодо всіх отриманих коштів ми повністю відзвітувалися документально. Справжня причина неоднакового ставлення — політична: офіційна влада Угорщини намагається знищити конкурента свого фаворита. І це найбільше болить, бо явно дискримінує більшу частину угорської громади, поділяє її на хороших і поганих угорців. Партія Фідес, що йшла на вибори у 2010 р. під гаслами об’єднання, насправді розколює угорців — як усередині Угорщини, так і за її межами.

 

Міклош КОВАЧ, голова ТУКЗ:

 

 — ТУКЗ і ДемСУУ — дуже різні, сприймати їх як конкуруючі, але однорідні організації, — найбільша помилка. ДемСУУ — це угорськомовна частина влади. Правда, інколи трапляються неоднозначні ситуації, коли не зовсім зрозуміло, хто на Закарпатті справжній господар (як, наприклад, тепер). Але в решті випадків вони — просто угорськомовні дружинники актуального боса місцевої мафії. Співпраця між нами нереальна, оскільки влада вороже ставиться до угорської громади, а певна частина угорськомовного населення, яка інтегрована в цю владу, виконує роль яничарів. Ворожість української влади проявляється в різних сферах, найболісніша з них — освітня. Угорськомовні випускники не мають рівних можливостей для вступу до вузів, бо, хоча тести тепер і перекладаються угорською мовою, скласти іспит з української мови й літератури нарівні з випускниками українських шкіл (які вивчають ці предмети за зовсім іншою програмою) в угорців немає шансів. Наведу ще такий факт — користуватися угорською мовою як офіційною неможливо навіть у Берегівському районі, оскільки жоден із керівників РДА не є угорцем і не володіє угорською мовою. Теоретично представництво угорців у органах влади мало би бути пропорційним їх кількості в області — 12%. Це відношення не дотримується, а цифри в силових структурах і судах взагалі жахаючі. Очевидно, що українська влада докладає величезних зусиль, аби не дати повноцінного політичного представництва угорцям. Крім того, чиняться цілеспрямовані дії, щоб мінімізувати вплив ТУКЗ. Правда, мотивація тут не націоналістична: річ у тому, що влада не переносить непідконтрольних сил. Що ж стосується ставлення угорського уряду, то воно тепер таке саме, як і в перший рік правління соціалістів, у 2003 р., коли вони віддавали перевагу тільки одній організації. Тепер нас підтримують більше, але для цього є підстави. ТУКЗ отримав більше голосів на пропорційних виборах до обласної ради і в 2006-му, і в 2010 році. Крім того, нас можна вважати більш професійними, цивілізованими політиками. А це вагомий чинник…

 

 Нинішнього року антагонізм між ТУКЗ та ДемСУУ може зіграти з угорською громадою Закарпаття лихий жарт. Якщо під час усіх попередніх мажоритарних виборів (у 1994-му, 1998-му та 2002 р.), навіть попри запеклу ворожнечу, в «угорському» окрузі завжди перемагав хтось із угорських кандидатів, то тепер ситуація інакша. Межі округів в інтересах влади можуть бути встановлені таким чином, що угорськомовні виборці опиняться в меншості (зацікавлення до «угорського» округу вже виявляють заступник губернатора та один із братів В.Балоги, представник ЄЦу). Висунення єдиного кандидата значно підвищило б шанси закарпатських угорців провести до Верховної Ради свого депутата. Однак їхні теперішні взаємини це практично унеможливлюють, чим неодмінно скористається кандидат від влади.

 

«Дзеркало тижня. Україна»

07 квітня 2012р

Расскажите об этом своим друзьям
29/06/12 15:49
Коментарі (0)

Додати коментарій
Ваше ім'я:

Введіть контрольний код, який ви бачите на зображенні:


Якщо ви не бачите контрольний код, це означає, що у вашому браузері відключено підтримку графіки. Включіть її та перезавантажте сторінку.

Повідомлення:




Залишаючи коментарі, дотримуйтесь Правила поведінки на сайті .
Коментарі, які не відповідають пунктам виписаних в Правилах - будуть видалені!
Пошук:   
Загрузка
новини та телепрограмма на сьогодні
Загрузка...
Global Consulting Company ясновидящая экстасенс потомственный маг эксклюзивная одежда
© 2010, MEDIACENTR.INFO . Усі права захищені.
Використання матеріалів MEDIACENTR.INFO дозволяється за умови посилання
(для інтернет-видань — гіперпосилання) на MEDIACENTR.INFO.
Передрук, копіювання чи відтворення інформації,
що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено.
51038 - 99 - 102

Lucien Piccard is about the a lot of uk replica watches acclimatized watchmakers in the accepted society, operating out fake watches of any amazing host to Switzerland which is alleged your arresting abode affiliated with actual best superior watch, Lucien Piccard is absolutely cloudburst bodies over Eighty seven decades anytime back the swiss rolex time associated with 1923 and actualization been acclaimed apropos abundant assortment of finest akin of superior watches.