Всі Новини
           

Переслідування закарпатських журналістів мають не одиничний, а системний характер

Переслідування закарпатських журналістів мають не одиничний, а системний характер

Саме в такому розрізі їх (переслідування), на мою думку, треба розглядати. Інакше спроби розв’язати таке питання через покарання винних за якусь ситуацію, що, приміром, дурний міліціонер затримав журналіста, бо просто не знав, що такі взагалі існують у природі (не раз стикався з цим. «Мабуть, студент,» — реагували на моє посвідчення), — не мають ніякого сенсу і будуть просто демократичною кампанійщиною, показухою. Бо є дві грані цього явища:

  1. Власне переслідування журналістів, коли вони дихнути не можуть і стоять на грані життя і смерті.

Та

  1. Дії певних організацій чи осіб, які представляють ці організації, окремих осіб проти журналістів, що можуть ввійти в розряд переслідування журналістів.

 Найлегше збитися на розслідування другої грані, щоб відзвітуватись і забути. Та розслідування одиничних випадків значно легші ніж вирішення проблеми в цілому.

 Головна суть переслідування журналістів у Закарпатті в тому, що влада, а за нею буквально всі, хто в силі фінансувати ЗМІ, успішно добилися того, що преса стала повністю відірвана від народу і фактично працює проти народу, а за великим рахунком — на дестабілізацію ситуації в Україні. Нічого не значить рейтинг (заслуги) журналістів для всіх засобів масової інформації при вирішенні питання друкування-не друкування їх у тих чи інших газетах, вісниках.

 Я, попрацювавши на своєму віку в багатьох центральних виданнях, не кажучи вже про обласні, мало де нині можу надрукуватися «просто так». Як і інші. І прошу вас не збиватися на те зручне придушення ширшого розгляду проблеми, що виражається в «ментовському» питанні: «А кому ви саме давали?» Річ не в покаранні окремих одиниць мас-медійного процесу, а у виправленні ситуації в цілому. Про молодих журналістів, можливості їх виживання не знаю що і говорити, коли я (коли дуже добре попрацюю) можу офіційно заробити 200, а в рідкісних випадках (десь раз на рік) 220 гривень на місяць у газеті «ФЕСТ», де ще платять за роботу. Чому не платить гонорарів газета закарпатської влади «Новини Закарпаття»? Бо владі вигідно мати купку своїх сірих служителів «від преси», які не виступають проти її хиб, а сидять на своїх оплатах, економлячи для власної кишені на демократії. Фактично «працює» на те, щоб міліція краю продовжувала викохуватись як кубло корупції і потенційного організованого бандитизму газета «Відомості міліції». Вона діє в ролі бар’єра, щоб з народу не просочувалися негативні думки про дії правоохоронців, корумпованість і гнилість душ яких очевидні для всіх. Відповідно до ганебного ставлення влади і міліцейських очільників до народу, частиною якого є і журналістський корпус, діють і міські та районні пресові представництва «свободи слова» на місцях. Друкуються «тільки свої», за ставки, а демократія залишилися лише в тому, що пересічний громадянин України має право за свої гроші надрукувати поздоровлення куми з іменинами, знайомого дядька з п’ятим весіллям та сусіда зі смертю його рідних та близьких.

 Переслідування журналістів, стирання їх із лиця землі нівелюванням демократичних підходів до преси почалося з відбиванням бажання всього українського народу до демократії. Штатний працівник газети має знову мати, як колись, завдання готувати на шпальти свого видання 40 відсотків своїх матеріалів, а 60 робити авторських. А якщо люди не присилають останніх самопливом — то організовувати. Без відновлення діалогу з народом ніякі реформи не пройдуть — корупція (о, ця мила для закарпатців корупція!) задушить.

 Слід підготувати, якщо вже така вертикаль установилася в Україні, практичний, а не словоблудний законопроект з київських «верхів» про те, що кожне видання, спроможне до існування, має мати гонорарний фонд для оплати своїх авторів без різниці чи на ставці вони, чи просто члени Національної Спілки журналістів України, громадяни України. На всі листи мають даватися з редакції відповіді, випадки відмови в публікації без підстав усім журналістам і громадянам України мають каратися певними штрафами, а при повторенні — звільненням з роботи. Україна має стати нарешті демократичною на ділі. Бо зараз газета «Ужгород» працює не на обласний центр, а на задоволення примх мера і його поплічників, «Новини Закарпаття» — на нині діючого губернатора, які б промахи не робив (які промахи — одні позитивні публікації творяться за бюджетні гроші?). Утримувати бюджетні видання проти демократії, відмовляючи найширшим верствам народу в публікаціях, які не вдовольняють, слід однозначно назвати злочином. І вже зараз суворо спитати з керівників районів, міст, області за придушення демократії. Багато для цього не потрібно. Варто лише підняти підшивки і подивитися, скільки сигналів з народної маси опубліковано на шпальтах стосовно загального становища. Скільки, зрештою, самі журналісти були в гущі народу не для констатації офіційних подій, славослов’я нині сущих лідерів, а для відображення істинного стану справ, настроїв у суспільстві.

 Питання переслідування журналістів, отже, реально існує на теренах Закарпаття. Його треба припинити. Не завадив би навіть прецедент створення карного органу від центральної влади, куди кожен може звернутися у випадку відмови в публікації, або не оплачування своєї праці. Але про це вже йшлося вище і все, повторюю, варто починати з вимоги мати при редакції гонорарні фонди, активно використовувати їх на оплату ліпших публікацій з народу. Дармові ставки за угодовство потрібно суттєво зменшити. Все має в творчому журналістському процесі базуватися на чесній праці на благо України, а не на окремих корумпованих ділків, які хочуть у теплі та мирі провести свої строки «вірного служіння народу».

 Подібна зміна ситуації в ЗМІ відкриє шлюзи реформам, поновить народне волевиявлення, знищить страх перед бандитизмом, джерелом якого є найперше влада, повністю захищена від критики матеріальним, а, отже, і моральним переслідуванням журналістів. Останнім доводиться для того, щоб вижити, виконувати замовлення будь-чиї і будь-кого. Відповідно, деколи отримувати за це «по голові» від ображених. Але повторюю, не випадки цього ґатунку треба розглядати, а системне порушення демократії в Закарпатті. Ось і невдовзі на черговий День журналіста (всі про це вже говорять) отримають найперше нагороди не ті, що дійсно варті цього, а угодники, які не вилазили з кабінетів своїх владних «гуру». Хоча мали б, як працівники пера, бути серед наших людей, його болі виражати на сторінках видань.

     Василь ЗУБАЧ,

відповідальний секретар Закарпатської обласної організації Національної Спілки журналістів України

Расскажите об этом своим друзьям
02/04/16 12:07 | Категорія:Політика
Коментарі (0)

Додати коментарій
Ваше ім'я:

Введіть контрольний код, який ви бачите на зображенні:


Якщо ви не бачите контрольний код, це означає, що у вашому браузері відключено підтримку графіки. Включіть її та перезавантажте сторінку.

Повідомлення:




Залишаючи коментарі, дотримуйтесь Правила поведінки на сайті .
Коментарі, які не відповідають пунктам виписаних в Правилах - будуть видалені!
Пошук:   
Загрузка
новини та телепрограмма на сьогодні
Загрузка...
Global Consulting Company ясновидящая экстасенс потомственный маг эксклюзивная одежда
© 2010, MEDIACENTR.INFO . Усі права захищені.
Використання матеріалів MEDIACENTR.INFO дозволяється за умови посилання
(для інтернет-видань — гіперпосилання) на MEDIACENTR.INFO.
Передрук, копіювання чи відтворення інформації,
що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено.
66817 - 99 - 102

Lucien Piccard is about the a lot of uk replica watches acclimatized watchmakers in the accepted society, operating out fake watches of any amazing host to Switzerland which is alleged your arresting abode affiliated with actual best superior watch, Lucien Piccard is absolutely cloudburst bodies over Eighty seven decades anytime back the swiss rolex time associated with 1923 and actualization been acclaimed apropos abundant assortment of finest akin of superior watches.