Всі Новини
           

ТЕСТ НА ЄВРОПЕЙСЬКІСТЬ ПРОПОНУЄТЬСЯ УКРАЇНІ

ТЕСТ НА ЄВРОПЕЙСЬКІСТЬ ПРОПОНУЄТЬСЯ УКРАЇНІ

щодо Закарпаття Йдеться про русинів і русинство. Ленін у своїх працях про право націй на самовизначення, здається, поставив усі крапки над «і» стосовно цього питання.

  Поставив резонно! Але, на жаль, політичний класик перестав бути авторитетом в умовах української незалежності для переважного загалу. Але його справа не пропала. Лишилися на просторах соборної Батьківщини принципові українські комуністи, та ще й закарпатці, котрі щодо національних питань прагнуть справедливості. Йдеться найперше, як здогадався дехто, про Івана Миговича. В нових суспільних умовах він пропонує для небайдужих, котрі ще не загинули в загальній погоні за швидкою наживою, свіжі підходи до вирішення національних проблем, щодо яких світ свою думку давно і остаточно вивірив. Але Україна ще не вміє думати загальносвітовими масштабами. Тож і допомагає їй у цьому щосили комуніст і науковець: небайдужий бо теж!

  Трохи про нього. Іван Мигович народився 17 вересня 1942 року в селі Мала Мартинка Свалявського району  Закарпатської області «у русинській родині», як сам повсякчас і зазначає. З плином часу став доктором філософських наук, професором, дійсним членом Української Академії політичних наук. Він — автор понад 60 книг і брошур, близько 260 статей та інших наукових публікацій з філософії, соціології, педагогіки, атеїзму та етики. Викладав у Київському педінституті ім. М.Горького, Національному університеті «Києво-Могилянська академія», Ужгородському національному університеті, Інституті соціології НАН України. У 1996 році в Ужгородському національному університеті заснував та тривалий час очолював одну з перших в Україні кафедр соціальної роботи. Нині Іван Іванович  в Києві.

  Щодо політичної іпостасі життєпису — депутат Верховної Ради України (1998-2006 рр.) від Компартії України. Вніс 30 законопроектів, близько 150 разів виступав із трибуни ВРУ, направив понад 600 депутатських запитів і звернень. Член ЦК Компартії України.

  Є й деякі нагороди, серед яких головна — повага чисельних людей. До неї докладаються медалі «За трудову доблесть», «Ветеран праці», «За вірність присязі» тощо, а також орден Іоанна Богослова ІІ ст.. Української православної церкви. Останнє свідчить, що й комуністи прийшли до церкви і проблем та ганьби в цьому не вбачають.

  Зі сторони вічності й просто правової хоче І.Мигович також визначити деякі питання. Хто такі карпатські русини? Де їх корені? Як їм живеться в рідній Україні? Що їх турбує в ХХІ столітті? Свої відповіді на ці запитання і пропонує загалу професор у нещодавньому виданні (Русини в Україні: тест на європейськість (Текст): зб. Праць/Іван Мигович. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2012. — 232 с. — Текст укр.., рос. мовами). До книги включені його виступи в парламенті, статті, інтерв’ю та інші матеріали останніх років. Видання розраховане на читачів, котрі цікавляться актуальними проблемами політики і етносоціології.

—Поштовхом до випуску цього збірника, — розповідає наш шановний автор, — стала стаття «Тест на єропейськість», написана мною разом із народним депутатом України Олександром Голубом. Опублікована в газеті Верховної Ради «Голос України» за 27 грудня минулого року, вона спричинила чималий резонанс як у Києві, так і на Закарпатті й інших регіонах країни. Це зумовлено зростаючим суспільним інтересом до русинського питання, навколо якого ось уже понад двадцять років на різних рівнях точаться наукові дискусії, ідеологічні суперечки, палахкотять політичні пристрасті. Становище і правовий захист русинів в Україні є також об’єктом зацікавлення міжнародної громадськості, зокрема, спеціалізований Комітет ООН у 2006 році висловив стурбованість з приводу відсутності їх офіційного визнання і дискримінації та включив це питання до свого моніторингу. Щоб полегшити розуміння вказаної проблеми етносоціального розвитку країни, я і вирішив опублікувати власні матеріали. Подібна спроба вперше була зроблена мною разом з Миколою Макарою — відомим істориком і етнологом — до П’ятого Світового конгресу русинів, що відбувся в червні 1999 року в Ужгороді. Відтоді наш малотиражний збірник «Слово за русинів» швидко розійшовся, став бібліографічною рідкістю.    Але після цього відбулися нові події, процеси. Публікації і документи про них були розпорошеними, малодоступними бажаючим читачам. Так вищезгадану газету Верховної Ради України в області передплачує вузьке коло організацій і осіб. Більшість засобів масової інформації уникають такої специфічної теми, як русинство, або ж висвітлюють її тенденційно, однобічно, у вульгарному націоналістичному дусі. Потреба в об’єктивній інформації на цю специфічну тему зумовлена й тим, що в русинському русі триває природний процес оновлення учасників, омолодження активу. Прибуваюча до нього молода допитлива зміна з різних причин у суспільних проблемах орієнтується слабо, вона мало що знає про свій родовід. Однак ці особи не хочуть бути манкуртами. Тож їм дуже варто допомогти в етносоціальному самоусвідомленні і громадянському визначенні.

  Додамо, що автор не пробує претендувати на абсолютну істину. Наукова ж етика велить об’єктивно і відповідально висвітлювати будь-яку тему. Саме статус «українця русинського походження» спонукає пана Миговича, як комуніста і просто людину, до захисту інтересів і прав співвітчизників як з точки зору моралі, так і з державницьких позицій. При цьому, звісно, верховенство має міжнародне право, світовий досвід. Цією аксіомою Іван Іванович керувався в соціальних дослідженнях, депутатській роботі, видавничій діяльності до чергового вікового щасливого порогу. Книжка має чотири розділи — «Духновичем пробуджені», «Випробування історією», «Пасинки України», «На правових засадах». Всі вони — цікаві. Бо — гострі. Наведемо кілька підзаголовків — «Світовий етногенез і проблеми русинів Закарпаття», «Дискримінації нема, бо її «не помічають», «Закарпатська «барвократія» нагадує «бандократію»…», «Галицькі необандерівці спробували зіпсувати Першотравень в Ужгороді», «Русинство: настає час «Ч», «Тест на європейськість, або причини і перспективи русинофобії в Україні».

  Після прочитання актуальної книги Івана Миговича стає зрозуміло кожному, хто не втратив в Україні здатності до мислі, що середньовічну дикість у національному питанні треба замінити сучасною виважено науковою позицією, щоб не ганьбити себе перед усім білим світом. Адже русини північних схилів Карпат (відомі як етнографічна група «лемки») жили традиційно в південно-східній Польщі (Сілезія). Декілька карпато-русинських сіл збереглося в східній Угорщині та в північно-центральній Румунії (Мараморощина). Як переселенці, вони адаптувалися у сусідніх державах, ні крапелини не пригнічуються там. Найстаріша іммігрантська громада (походить з 18-го століття) є у Войводині (історична Бачка) і в Сремі колишньої Югославії, тобто в нинішній північній Сербії та східній Хорватії. Найчисельніша община русинів поза їх вітчизною знаходиться у США. У 1880-1914 роках за море переселилось близько 225 000 русинів з Карпат. Вони розселилися головним чином у промислових регіонах північно-східних і північно-центральних штатів, де понині живе більшість їх нащадків. Менша частина карпатських русинів емігрувала у 20-х роках минулого століття до Канади й Аргентини, а також у 70-80-х роках — до Австралії.

   Тому, думається, і в нас не варто пригнічувати їх культурно-освітню діяльність, відсувати вбік від права на самовизначення. І справа тут не в Леніні, не в Миговичі, а в звичайній справедливості. Зрештою, не треба давати дивним закарпатцям, які забули про своє коріння, заробляти гроші на штучному роздмухуванні «русинського питання» й боротьбі фактично зі своєю тінню. Це — абсурд…

       Василь ЦУРОШ
Расскажите об этом своим друзьям
30/03/16 14:46 | Категорія:Політика
Коментарі (0)

Додати коментарій
Ваше ім'я:

Введіть контрольний код, який ви бачите на зображенні:


Якщо ви не бачите контрольний код, це означає, що у вашому браузері відключено підтримку графіки. Включіть її та перезавантажте сторінку.

Повідомлення:




Залишаючи коментарі, дотримуйтесь Правила поведінки на сайті .
Коментарі, які не відповідають пунктам виписаних в Правилах - будуть видалені!
Пошук:   
Загрузка
новини та телепрограмма на сьогодні
Загрузка...
Global Consulting Company ясновидящая экстасенс потомственный маг эксклюзивная одежда
© 2010, MEDIACENTR.INFO . Усі права захищені.
Використання матеріалів MEDIACENTR.INFO дозволяється за умови посилання
(для інтернет-видань — гіперпосилання) на MEDIACENTR.INFO.
Передрук, копіювання чи відтворення інформації,
що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено.
10524 - 99 - 102

Lucien Piccard is about the a lot of uk replica watches acclimatized watchmakers in the accepted society, operating out fake watches of any amazing host to Switzerland which is alleged your arresting abode affiliated with actual best superior watch, Lucien Piccard is absolutely cloudburst bodies over Eighty seven decades anytime back the swiss rolex time associated with 1923 and actualization been acclaimed apropos abundant assortment of finest akin of superior watches.