Всі Новини
           

УКРАЇНСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ: УСВІДОМЛЕНИЙ ВИБІР ЧИ ІМІТАЦІЯ?

УКРАЇНСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ: УСВІДОМЛЕНИЙ ВИБІР ЧИ ІМІТАЦІЯ?

Йдеться, зрозуміло, найперше про декларовану протягом багатьох років інтеграцію в Євросоюз — організацію, яка в процесі свого динамічного розвитку досягнула високого рівня політичної інтеграції, уніфікації права, економічного співробітництва, соціального забезпечення та культурного розвитку. Та й, за словами багатьох достойників, національні інтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС.

 Та потреби власної кишені заважають верхнім ешелонам відчути свою рівність перед Законом у засобах досягнення матеріальних благ, рівної відповідальності за свої дії поряд із кожним громадянином своєї державної спільноти. Тому, фактично, український вибір — це вдаване коливання між Європою і Митним Союзом, де «першу скрипку» відіграє колишня старша сестра — Росія. Тому, фактично, є простим фразерством те, що стратегія інтеграції України до Європейського Союзу має немовбито, виходячи з чисельних офіційних джерел, «забезпечити входження України до європейського політичного, економічного і правового простору і отримання на цій основі статусу асоційованого члена ЄС, що є головним зовнішньополітичним пріоритетом України у середньостроковому вимірі.» Втім, за цими вивіреними чіткими словами стоять аморфність і кволість не так інтеграційного, як більше імітаційного процесу. Не проходить, приміром, на належному рівні адаптація законодавства України до законодавства ЄС, немає чіткого забезпечення прав людини. Бо ж, за великим рахунком, адаптація законодавства України до законодавства ЄС полягає у зближенні із сучасною європейською системою права, що мало б забезпечити розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави у рамках ЄС, а тим самим надалі сприяти поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах — членах ЄС. Останнє, скажімо, в нас уже «успішно» опущене до рівня «нижче плінтуса». Слава Україні! (Більше сказати нічого).

 Не хочемо ми, з волі наших воєвод, адаптації законодавства України. А остання передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у відповідність з європейськими стандартами і охоплює приватне, митне, трудове, податкове законодавство, законодавство про інтелектуальну власність, охорону праці, охорону життя та здоров’я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачів, технічні правила і стандарти, транспорт, а також інші галузі, визначені Угодою про партнерство та співробітництво. Важливим чинником реформування правової системи України слід вважати участь України у конвенціях Ради Європи, які встановлюють спільні для цієї організації та ЄС стандарти. Недостатня, очевидно, якщо виходити з рівня нашого буття, і  участь України в цьому! Чи участь це взагалі, а не пасивне стовбичення на дорозі світового прогресу?.. Тож слід, якщо вже орієнтуємося на Захід, фіксовано й активно долати етапи правової адаптації. А вони наступні — імплементація Угоди про партнерство та співробітництво, укладання різних галузевих угод, приведення чинного законодавства України у відповідність із стандартами ЄС, створення механізму приведення проектів актів законодавства України у відповідність із нормами ЄС.

 Слабі також, найперше на рівні нашої держави і з її вини, економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС. Адже розвиток процесу економічної інтеграції полягає у лібералізації і синхронізованому відкритті ринків ЄС та України, взаємному збалансуванні торгівлі, наданні на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадженні спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників. Це все, очевидно, станеться тоді, коли «рак на горі свисне». Жодних чітких звітів про це у ЗМІ не простежується. Зате наші інтернет-мережі підривають радісні звістки, що наші національні снайпери дійшли до усвідомлення, що треба говорити українською мовою, а інших мочити, не даючи змоги дійти до розуміння величі української мови. Очевидно, в каламутній воді легше рибку ловити (знову ж таки для особистої сковорідки! — Авт.). Через останнє, напевно, і не видно в нас духу, характерного для ЄС, стосовно політичної консолідації та зміцнення демократії. Демократичні засади в українському суспільстві — пустопорожня фікція. Не спостерігається в нас і головних чинників зовнішньополітичної консолідації, цебто всебічного входження України в європейський політичний, правовий, економічний, інформаційний, культурний простір. Під сумнівом знаходиться і декларована на словах внутрішньополітична консолідація, що мала би базуватися на виборі, зробленому українським суспільством (хоча в нас досі не утверджений чіткий закон про референдуми, і це питання досі дебатується. — Авт.) на користь інтеграції до ЄС. Ця консолідація включає, насамперед, зміцнення демократії та верховенство права в державі. До цього, як зазначалося, далеко. Як і до практичного здійснення інтеграційного процесу, яке можливе лише за умови  доповнення загальноєвропейського виміру співпраці регіональною інтеграцією та поглибленням галузевого співробітництва України і ЄС. Як створювалися в Прибалтиці табори для тренування бійців за демократію в занепалій до животворного Майдану бідолашній Україні, так і тепер треба звернутися на рівні «верхів» з поклоном до європейських керівників із проханням створити чисельні табори для тренінгів істинних українських європейців. Після випуску з цього табору, слід поселяти випускників у місцях, позбавлених присутності інших українців, які ще не пройшли виховних європейських таборів. Так треба продовжувати до того часу, поки всі українці не пройдуть належного цілеспрямованого виховання. ЄС це має бути вигідно, оскільки табори будуть потужними центрами різних економічних виробництв без права вибору на період навчання і жорстким дисциплінарним режимом. Ніщо ж так не виховує, як праця в поєднанні з теоретичними заняттями. І в Освєнцімі було написано:  «Праця врятує вас».  Та то вчорашній день, бо там не було належних соціальних європейських умов сьогоденної праці, побуту і культурного дозвілля. І тому лозунг був фіктивною декларацією, належно не працював на справу виховання істоти вищої якості. Тепер ситуація змінилася. Справа лише за організацією цілісної системи таборів ЄВРОТАБ. І негайно починати відбір найліпших наших земляків для відправки у постійних потягах до притягальної Європи. Я лав ю, Європонько! Бери мене! А то тут ще снайпери з ворогом переплутають, бо не пізнали щастя виховальних таборів.

       Василь ЗУБАЧ

Расскажите об этом своим друзьям
13/04/16 15:02 | Категорія:Політика
Коментарі (0)

Додати коментарій
Ваше ім'я:

Введіть контрольний код, який ви бачите на зображенні:


Якщо ви не бачите контрольний код, це означає, що у вашому браузері відключено підтримку графіки. Включіть її та перезавантажте сторінку.

Повідомлення:




Залишаючи коментарі, дотримуйтесь Правила поведінки на сайті .
Коментарі, які не відповідають пунктам виписаних в Правилах - будуть видалені!
Пошук:   
Загрузка
новини та телепрограмма на сьогодні
Загрузка...
Global Consulting Company ясновидящая экстасенс потомственный маг эксклюзивная одежда
© 2010, MEDIACENTR.INFO . Усі права захищені.
Використання матеріалів MEDIACENTR.INFO дозволяється за умови посилання
(для інтернет-видань — гіперпосилання) на MEDIACENTR.INFO.
Передрук, копіювання чи відтворення інформації,
що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено.
14884 - 99 - 102

Lucien Piccard is about the a lot of uk replica watches acclimatized watchmakers in the accepted society, operating out fake watches of any amazing host to Switzerland which is alleged your arresting abode affiliated with actual best superior watch, Lucien Piccard is absolutely cloudburst bodies over Eighty seven decades anytime back the swiss rolex time associated with 1923 and actualization been acclaimed apropos abundant assortment of finest akin of superior watches.