Всі Новини
           

ІРШАВСЬКА ОПОВІДАЧКА ТЕТЯНА ГРИЦИЩУК…

ІРШАВСЬКА ОПОВІДАЧКА ТЕТЯНА ГРИЦИЩУК…

Чим вона цікава?.. Тим, що цікавиться… Пробачте за тавтологію. Цим і вигідно вирізняється на пустопорожньому тлі безликої журналістики часів, ще досить таки тоталітарної, незалежності. Остання прийшла на місце радянській, зарясніла сухими вульгарними кальками з безликої, «нібито західної», журналістики. А в радянській публіцистиці все ж було в офіційній пропаганді багато зайвого, але в розповідях про людей можна було залюбки «купатися», не помічаючи часу. На жаль, у часи незалежності замість журналістів з’явилися СЛУГИ. Віриться, що з останньою люстрацією будуть прибрані з очей подалі хоча б лакузи тупої Партії регіонів. Професіоналізм має визначати можливість роботи фахівця «від пера» на тому чи іншому робочому місці. І самовідданість. А зовсім не закоханість у масивну гривню. Цим усім позитивом вповита, як Венера піною, і Тетяна. Вона за свій кошт була спроможна на, неможливий для інших писак, відчайдушний крок — поїхати за цікавою історією з Ужгорода не лише в Дравці, а навіть у Колочаву Міжгірського району. Це можна порівняти хіба з подвигом Олександра Матросова. Грицищук спромоглася його повторити неодноразово…

 Така жертовність викликала до життя певні струми, які оповивали журналіста  і народжували сяйво, видиме лише для людей духовних. Вони й не забарилися, на відміну від тупуватих биків-політиків, із творчим визнанням нашої героїні. Останніми роками їй вручено ряд греко-католицьких премій (Йосипа Терелі) та й православних (Василія Проніна). Цебто харизматична постать Тані Грицищук об’єднувала воєдино не тільки закарпатських народних оповідачів про різні грані життя, але й конфесійних течій. А, головне, що в цьому простежувалась її небайдужість до життя як духовного, так і матеріального. Тому й закордонні премії цілком закономірно прийшли. Найперше від Чехії. Авторка зуміла проникливо розповісти про закарпатського заробітчанина, котрий здобував своїми мозолями належну пенсію в сусідній європейській країні. Блискуче відображена тема міграції отримала третє місце на конкурсі в ЧР.

 Публіцист цікава тим, що гідне й неповторне вона могла знайти навіть у… самогоноварінні. Її розповідь про це в епохальній «Газеті по-українськи» привабив допитливість продюсерського центру «Закрита зона». Не Леонід Гайдай із цього витанцювався, та все ж… Нема вже центру, та й Латориця зовсім не та, а фільм «Самогонщики» так і залишився для кайфу палких аматорів, які самі не дуже п’ють, але за процесом спостерігають залюбки.

 —Через це, — радіє Тетяна, — наше село стало єдиним серед усіх закарпатських, де не тільки проходять у повсякденні  місцеві звичаї і традиції, але й зафіксовані вони через телекамеру для глядача інших міст і сіл.

Привертає, з певним почуттям гіркої прикрості в душі, увагу та обставина, що замало стало описів глибинки, її особливостей і проблем. Тож Грицищук опинилась і серед одиноких Дон-Кіхотів, які доносять певний вогник у затихле багаття інформаційної епічності.

—Треба любити глибинку, — переконано каже вона. — А це, мабуть, неможливо, коли не відчуваєш непідробного смаку до життєвих історій. Мені інколи прикро, що через матеріальні фактори доводилося декілька разів залишати улюблену журналістику. Але вона повністю ніколи, напевно, не вийде з мене. Люди кличуть до себе! Якщо і не прямо, то опосередковано — цікавими форматами свого життя-буття. Сусід же більше хоче знати про сусіда, а не про минущих президентів. Всім цікаве не інтимне життя політичного бовдура, ім’я котрого в даний час на слуху, а особливості виготовлення найсмачнішого вина, сливового леквару, щоб він не пригорів — смакував усім і пахнув приязним димком із осіннього саду. А ти ось знаєш, що моя сусідка Марія вирощує двісті сортів квітів?

 Я відразу закохався в квіти пані Марії.

 Певна служба деякий час шукала — (для галочки і виправдання своєї паразитичної бездіяльності за народний кошт) — ворогів журналістики. Вони ж, без усяких пошуків, були на поверхні. Це — владні й фіскальні відомства, які працюють для фільтрації невигідної для себе інформації, через свої, фінансовані з бюджету, прес-центри і видання. А не діють через демократичних журналістів, укладаючи з ними договори. Ці суки з обвислими щоками і яйцями, очевидно, викликали і гнів панни Грицищук. Недарма ж вона  при розмові на цю тему скрушно зітхнула, як творча спілка над трупом Творчості, і сказала:

—Нормальні журналісти, що живуть з життя, не доять бюджет і священних корів від корупції, — перетворилися в дешевий або й безкоштовний обслуговуючий персонал. «Причісуєш» часто -густо свій текст, твориш гідний матеріал, а потім його «герой» і тендітне «дякую» не скаже — заціплює йому.

 Тут і я, сердешний, згадав, що захотів якось порадувати одного маляра-творця своєю сюрпризною статтею. Він прочитав її. Плямкнув масно губами-варениками і мовив: «Цікава статейка!» І кинув її в купу… сміття. Потім, через певний час, він показав мені свій етюд. «Цікавий малюночок», — сказав я і кинув його на підлогу. Спалахнула бійка. Мій кулак із превеликою радістю втопився в фізіологічній м’якоті його вгодованої пики.

—Є матеріали, які не пишуться, — продовжує Т.Грицищук, — бо за ними стоять люди сірі, як г…но мамонта.

 Тому шукає вона хороших і цікавих осіб. І їх, на щастя, не розчинила сповна тлуста мряка суспільної тупості. Її книга недаремно ж так і називається — «Іду до людей». Хода її почесна і правильна. Але на факті власне реалізації своєї бібліографічної рідкості наша письменниця, звичайно ж, не спинилася. Після неї зразу з’явилася розповідь «Як я видавала і продавала свою книгу». Тобто, невпинний діалектичний струм, що і є відчуттям Бога, пронизує всю творчу діяльність цієї напрочуд цікавої журналістки рахманного і толерантного, як черниця перед таїною першого сексу, краю.

…Зараз діти з глибинки вчаться в неї української мови та літератури, а вона від них не забуває причащатися розповідями про милу глибинку. Бо ж третій рік працює педагогом через чотирнадцять літ після закінчення філологічної бурси Ужгородського університету. До такого кроку свого часу покликала її улюблена вчителька мови і рідної літератури Ганна Андріївна Мельник. Остання сказала якось конфіденційно і тепло, що 35 років її педагогічного стажу виправдані наявністю такої учениці як Грицищук. У самої Тані наразі п’ятеро таких вихованців, захоплених її навчанням. А воно глибоке за змістом, цікаве за формою. Значно, можна сказати, поглиблене схильністю молодого світоча педагогіки до детального «препарування» життя. Майже медичного. Останнє сказане недаремно. Адже Т.Грицищук походить із родини знаних лікарів Фединців. Та дійшла вона до того, щоб лікувати спершу не тіла, а людські душі. Робота, зазначимо. дуже актуальна. Брехня оповила нашу землю. Брехуни отримують гроші, а мудреці збирають копійки на запиленому асфальті. Віриться, що це мине. Корупціонери без допомоги зі сторони виздихають, як мухи, а народ прозріє і піде до знаменитої квітникарки Марії за квітами.   Для Тані Грицищук, яка стільки недоотримала від цього марнотного життя.

           Василь ЗУБАЧ

Расскажите об этом своим друзьям
08/04/16 12:19 | Категорія:Соціо
Коментарі (1)

11/04/16 14:24
мир
Чудова стаття про чудову журналістку!

Додати коментарій
Ваше ім'я:

Введіть контрольний код, який ви бачите на зображенні:


Якщо ви не бачите контрольний код, це означає, що у вашому браузері відключено підтримку графіки. Включіть її та перезавантажте сторінку.

Повідомлення:




Залишаючи коментарі, дотримуйтесь Правила поведінки на сайті .
Коментарі, які не відповідають пунктам виписаних в Правилах - будуть видалені!
Пошук:   
Загрузка
новини та телепрограмма на сьогодні
Загрузка...
Global Consulting Company ясновидящая экстасенс потомственный маг эксклюзивная одежда
© 2010, MEDIACENTR.INFO . Усі права захищені.
Використання матеріалів MEDIACENTR.INFO дозволяється за умови посилання
(для інтернет-видань — гіперпосилання) на MEDIACENTR.INFO.
Передрук, копіювання чи відтворення інформації,
що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено.
8409 - 99 - 102

Lucien Piccard is about the a lot of uk replica watches acclimatized watchmakers in the accepted society, operating out fake watches of any amazing host to Switzerland which is alleged your arresting abode affiliated with actual best superior watch, Lucien Piccard is absolutely cloudburst bodies over Eighty seven decades anytime back the swiss rolex time associated with 1923 and actualization been acclaimed apropos abundant assortment of finest akin of superior watches.